Lapidarium w Mostach Wielkich

Lapidarium na cmentarzu w Mostach Wielkich (obecnie Velyki Mosty, obwód lwowski na Ukrainie) stanowi ważne miejsce pamięci po dawnych mieszkańcach miasta oraz świadectwo jego wielokulturowej historii. Mosty Wielkie były przed II wojną światową miastem zamieszkiwanym przez Polaków, Ukraińców i Żydów, a miejscowy cmentarz zachował liczne ślady tej przeszłości, w tym polskie nagrobki z XIX i pierwszej połowy XX wieku.

W 2010 roku rozpoczęto budowę lapidarium obok centralnego pomnika cmentarnego. Prace nad jego tworzeniem zainicjował były mieszkaniec Mostów Wielkich, a obecnie obywatel Polski, pan Czesław Filipowski. Wspólnie z członkami zarządu naszego Towarzystwa – śp. Marianem Kładnym oraz śp. Włodzimierzem Gazdeckim – podjęto działania polegające na przenoszeniu zniszczonych i rozproszonych polskich nagrobków w jedno, godne miejsce. Zebrano wówczas około 75 nagrobków, które dzięki tej inicjatywie zostały uchronione przed dalszym niszczeniem i całkowitym zniknięciem z krajobrazu cmentarza.

Dzięki zaangażowaniu Towarzystwa wykonano betonowe obramowanie wokół uratowanych nagrobków oraz zamontowano centralną tablicę pamiątkową, która informuje o charakterze lapidarium i jego znaczeniu historycznym. Zgromadzone w jednym miejscu fragmenty nagrobków – często z czytelnymi polskimi inskrypcjami – stanowią dziś cenne źródło wiedzy o dawnych mieszkańcach miasta, ich nazwiskach, dacie życia oraz tradycjach kulturowych regionu.

W realizacji tych prac brali udział: prezes Towarzystwa Włodzimierz Sawicki, Michał Kunat, Jerzy Sawicki, Jarosława Kładna, a także inni członkowie i sympatycy Towarzystwa. Ich wspólny wysiłek przyczynił się do zachowania materialnych śladów polskiego dziedzictwa w Mostach Wielkich oraz do ocalenia fragmentu lokalnej historii od zapomnienia.

Lapidarium pełni dziś funkcję miejsca pamięci, refleksji i edukacji historycznej, przypominając o losach dawnych mieszkańców miasta oraz o potrzebie ochrony zabytkowych nekropolii na dawnych ziemiach Rzeczypospolitej.

Лапідарій на цвинтарі у Великих Мостах (нині Львівська область, Україна) є важливим місцем пам’яті колишніх мешканців міста та свідченням його багатокультурної історії. До Другої світової війни Мости Великі були містом, де проживали поляки, українці та євреї, а місцевий цвинтар зберіг численні сліди цієї минувшини, зокрема польські надгробки XIX та першої половини XX століття.

У 2010 році розпочато будівництво лапідарію поруч із центральним пам’ятником цвинтаря. Роботи з його створення ініціював колишній мешканець Мостів Великих, нині громадянин Польщі, пан Чеслав Філіповський. Разом із членами правління нашого Товариства – покійними Мар’яном Кладним та Володимиром Газдецьким – було проведено перенесення зруйнованих і розкиданих польських надгробків у єдине, гідне місце. Було зібрано близько 75 надгробків, які завдяки цій ініціативі були врятовані від подальшого руйнування та повного зникнення з ландшафту цвинтаря.

За участю Товариства виконано бетонування навколо врятованих надгробків та встановлено центральну пам’ятну дошку, що інформує про характер лапідарію та його історичне значення. Зібрані разом фрагменти надгробків – часто з читабельними польськими написами – сьогодні є цінним джерелом знань про колишніх мешканців міста, їхні прізвища, дати життя та культурні традиції регіону.

У реалізації цих робіт брали участь: голова Товариства Володимир Савицький, Михайло Кунат, Єжи Савицький, Ярослава Кладна, а також інші члени та прихильники Товариства. Їхні спільні зусилля сприяли збереженню матеріальних слідів польської спадщини у Великих Мостах та врятували частину місцевої історії від забуття.

Лапідарій сьогодні виконує функцію місця пам’яті, роздумів та історичної освіти, нагадуючи про долі колишніх мешканців міста та необхідність охорони історичних некрополів на колишніх землях Речі Посполитої.